Цвет фона под заголовком
Середа, 11.12.2019, 22:27
Вітаю Вас Гість | RSS

Міжрічанська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Категорії розділу
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 34
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Розвиток творчих здібностей у процесі вивчення інформатики

 

 «Учитель має право вчити інших,

допоки вчиться сам.»
В. Сухомлинський

Формування інформаційної культури сучасної людини у великій мірі залежить від вивчення інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах. Без вивчення інформатики неможливе формування сучасного світогляду, розуміння ролі інформаційних процесів у природі, суспільстві, техніці.

Комп’ютеризація навчальних закладів та підключення до глобальної мережі Інтернет відкриває великі можливості доступу до інформації, її використання, впровадження комп’ютерних технологій, мультимедійних засобів в освітньо-навчальний процес. Саме використання цих можливостей у великій мірі залежить від рівня і якості досягнення знань учнями у вивченні шкільного курсу інформатики та комп’ютерних наук. Тому пошук нових методик в навчально-виховному процесі продовжується, здійснюється філософське переосмислення ролі інформатики та інформаційних процесів, зростає розуміння загальнонаукового значення інформаційного підходу як методу наукового пізнання. На першому плані постають завдання формування не тільки комп’ютерної грамотності школяра, а й формування інформаційної культури школярів, ознайомлення учнів з основами інформатики, як фундаментальної галузі наукового знання. Завдання сучасної школи – виховання активної творчої особистості, життєво компетентної, конкурентоспроможної, здатної до самовиховання й самоосвіти. Однією з найголовніших ознак творчої людини дослідники вважають наявність здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні надбання людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання, це синтез властивостей людини, її рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду діяльності та обумовлюють рівень результативності цієї діяльності.

Сучасне суспільство розвивається шаленими темпами і дуже гостро потребує компетентних в своїх галузях спеціалістів. Тому я, в своїй роботі, ставлю за мету формувати не просто обізнаних учнів, але творчу, компетентну особистість, яка інтегрує знання, уміння, навички, які  виявляються у прагненні, здатності і готовності до ефективного застосування сучасних засобів інформаційних і комп’ютерних технологій для вирішення завдань у професійній діяльності, у повсякденному житті, усвідомлюючи при цьому значущість результатів діяльності.

Щоб досягти результатів я використовую деякі принципи та підходи під час викладання інформатики. Слід зазначити, що при вивченні інформатики учні частіше, ніж завжди, зустрічаються з новими поняттями, технічними і науковими термінами. Причому при їх введенні учитель не має можливості спиратися на життєвий досвід всіх і кожного учня, як це буває під час вивчення інших основ наук (геометрії, фізики, хімії та ін.). Тому на кожному занятті в окремий і обов'язковий етап необхідно виділяти роботу з оволодіння учнями спеціальною термінологією (якщо це необхідно).

Особливе значення при навчанні інформатики набуває принцип наочності та принцип активності.За рахунок продуманого застосування засобів наочності можна посилити емоційний вплив на учнів, підвищити рівень доступності матеріалу, що вивчається, прискорити активізацію розумової діяльності учнів.

Навчання ефективне, коли учень розуміє необхідність свого навчання, ставить чи приймає цілі заняття, бере участь у плануванні й організації своєї діяльності, в її розумінні, самоконтролі і самооцінці.

Використання ІКТ в навчально-виховному процесі

У сучасному навчально-виховного процесу притаманні переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування школярів для розв'язування провідних задач і завдань на уроках інформатики, відсутність цікавих для учнів форм та методів організації навчальної діяльності. Тому нагальною потребою сучасної системи освіти при викладанні інформатики - є впровадження нових форм та методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток особистості кожного школяра. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології.

Володіння інформаційними технологіями нині така саме необхідність, як уміння читати та писати. Знання ІКТ стає невід’ємною складовою інформаційної культури сучасного педагога. Спостерігається, що використання ІКТ у навчальному процесі позитивно впливає на спроби подання змісту навчання, управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, стимулювання цієї діяльності, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу тощо. З’являються можливості в розвитку й динаміці показу недоступних для безпосереднього спостереження явищ та процесів, доповненні та поглибленні знань, які учні отримали з інших джерел .

 Основними педагогічними цілями використання комп'ютерних технологій у навчанні є наступні:

  1. Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій, умінь експериментально-дослідницької діяльності, культури навчальної діяльності; підвищення мотивації навчання.

2. Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності і якості.

3. Реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка користувача засобами комп'ютерних технологій).

Творчі здібності  пов’язуються з створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів, методів отримання інформації та реалізації її у практичній діяльності.

Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом використання в навчанні сучасних педагогічних технологій у поєднанні з інформаційними засобами, які забезпечують цілісний розвиток особистості, становлення її творчого потенціалу. Нині кожен учитель має розробити чітку методично обґрунтовану систему викладання свого предмета з використанням ІКТ, що сприятиме підвищенню якісної підготовки учнів. Адже процес інформатизації сучасного суспільства потребує від кожного виконавця вміння використовувати комп'ютерні технології у повсякденному житті і виробничій практиці.

 Використання ІКТ в освіті – це широке впровадження в педагогічну практику психолого-педагогічних розробок, що дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, та створення можливості легкого доступу учнів до практично необмеженого обсягу інформації та її аналітичної обробки, підсилення інтелектуальних можливостей, створення умов для перебудови їхньої пізнавальної діяльності. Розвиток творчих здібностей, логічного мислення учнів на уроках інформатики забезпечується обґрунтованим поєднанням традиційних і інноваційних методів навчання, ефективного підбору змісту навчального матеріалу, широкого використання проблемних ситуацій з опорою на зону найближчого розвитку учнів, створення емоційно-доброзичливої пошукової атмосфери, використання різних прийомів для формування в дітей логічного, критичного та творчого мислення.Створення ситуації успіху – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання.

Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Відомо багато методів ІКТ, але я  апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

 

Ці методи, є невід'ємною складовою в розвитку творчої особистості дитини. На власному досвіді я переконалась, що використання ІКТ дає змогу подавати і опрацьовувати значно більше навчальної інформації, робити її доступнішою для сприйняття.

Одне з головних завдань освіти в умовах інформаційного суспільства навчити дітей користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовувати ці технології. Від того, наскільки успішно буде вирішено

це завдання, значною мірою залежить розвиток країни, та її місце у світовій спільноті.

Інтерактивні методи навчання

Під інтерактивними методами ми розуміємо  систему правил взаємодії вчителя та учнів у формі навчальних ігор та ситуацій, що забезпечує педагогічно ефективне пізнавальне спілкування. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Час вносить корективи в структуру і типологію уроку, в методи і засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Залежно від мети та форми організації навчальної діяльності учнів, інтерактивні технології можна розподілити на чотири групи:

Щодо роботи учнів, можна поділити на:

  • групову;
  • індивідуальну.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Виконуючи індивідуальне завдання, учень при розкритті своєї теми стає частиною завдання іншого учня.  Дуже цікаві для дітей в інтерактивному навчанні , є використання таких методів, як:

  • мозковий штурм;
  • ажурна пилка;
  • мікрофон;
  • навчаючись учу;
  • незакінчене речення.

Основними умовами розвитку творчих здібностей є: відповідна побудова навчального процесу з орієнтації на теоретичне мислення; використання методів проблемного навчання, забезпечення необхідної емоційно-доброзичливої атмосфери і активних способів розвитку самостійності дітей, їхньої фантазії, уяви; опора на зону найближчого розвитку дитини, диференційований підхід у навчанні. У шкільному віці одним з ефективних способів розвитку здібностей до інформатики є розв’язування школярами нестандартних логічних задач.

Під час інтерактивного навчання всі учні виявляються залученими в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають, думають і яку роботу виконують. Спільна діяльність учнів в процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить свій особливий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому, відбувається це в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нове знання, але і розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на вищі форми кооперації і співпраці.

Проектні технології навчання

Одним із методів, що спонукає розвиток самостійної, творчої діяльності учнів є метод проектів. В основі цього методу  лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, формування креативного мислення, мислення високого рівня.

Метод проектів передбачає можливість впровадження різноманітних за своєю типологією проектів в залежності від їх тематики та призначення, які доцільно використати для практичного застосування набутих учнями знань. Це можуть бути індивідуальні та групові проекти, виконані на уроках інформатики, факультативних заняттях, а також особливе місце в освітній діяльності школи займуть телекомунікаційні регіональні та міжнародні проекти, які створять реальні умови для наукового та міжкультурного спілкування школярів.

      Для застосування методу проектів необхідно:

  • наявність значимого в дослідницькому, творчому плані завдання або проблеми, а також практична і пізнавальна значимість передбачуваних результатів;
  • самостійна діяльність учнів;
  • структурування проекту, визначення, хоча б приблизного результату, які повинні бути досягнуті на кожному етапі роботи над проектом;
  • оформлення результатів, підведення підсумків та їх презентація.

У роботі над проектами учні вчаться здобувати знання самостійно, користуватися надбаними навичками для рішення практичних завдань. Вони розвивають свої комунікативні навички – постійно спілкуються з іншими учнями, викладачами – звертаються по допомогу за порадою та конструктивною критикою. Учням потрібно вміння користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, факти, аналізувати, робити висновки. Практична значимість проектної діяльності складається ще й у формуванні вміння представляти свою роботу на конференціях різного рівня, готувати тези до виступу. Тому необхідним етапом виконання проекту є його захист, колективне обговорення.

Реалізація методу проектів на практиці приводить до зміни ролі вчителя. Із носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат в класі, так як вчителю приходиться переорієнтувати свою навчально-вихону роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, їх пріоритет дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Існує кілька видів проектів. Один з видів - творчі проекти, які застосовуються в якості повторення або узагальнення пройденого матеріалу. Основною метою таких проектів є формування креативного мислення учнів. Причому проекти можуть бути невеликими, розраховані на один-два уроки. Або більш тривалими, розраховані на певний термін і виконуються в рамках самостійної роботи вдома.

Творчі проекти не мають детально відпрацьованої структури, вона тільки намічається і далі розвивається, підкоряючись логіці та інтересам учасників проекту. З учнями визначаються бажані, плановані результати, проговорюються деякі вимоги до проекту (наявність певних елементів в роботі, в залежності від досліджуваної теми). Наприклад, при вивченні теми «Створення презентації» потрібне використання в проекті гіперпосилань і анімації.

Під час роботи над проектом учні використовують  :

  • ресурси Інтернет , за допомогою яких учні також набувають навиків правильно формувати запити для пошуку даних, опрацьовувати отриману інформацію;
  • допоміжна література: статті із журналів та газет, науково-технічна література , лекційні та практичні матеріали уроків.

Обравши тему, визначаємо разом з учнями ідею  та разом обговорюємо її. Попе­редньо продумуємо можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учня­ми з моєї подачі. На даному ета­пі використовую «мозковий штурм» з подальшим колективним обгово­ренням. Після формування груп (якщо це групові проекти), розподілу обов'язків (врахувавши здібності), обговорюємо можливі методи дослідження, пошуку інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.).

У своїй роботі планую також міні-проекти, розраховані на один урок чи його частину. Дуже сучасною та захоплюючою формою є використання рольових ігор та ін.

Учні привчаються працювати самостій­но, в команді, уміють прогнозу­вати можливі варіанти та способи роботи, відповідально ставитися до виконання завдань, об'єктивно оці­нювати результати діяльності. Го­ловне — змінюється психологічний клімат у класі.

Педагог, у свою чергу, з носія знань перетворюється на організатора пізнавальної, пошукової, творчої діяльності   учнів,   переорієнтовує роботу на різні види самостійної, збагачує свій потенціал, постійно перебуває у творчому пошуку.

У процесі роботи над проектом відбувається тісне особистісне взаємодія вчителя з учнем на принципах рівного партнерства, спілкування старшого з досвіду товариша з одночасним відсутністю диктату з боку вчителя і достатнім ступенем самостійності для учня. Метод проектів залучає учня в діяльність, де метою є отримання цікавого для учня результату - результату роботи над проектом, що є сильним мотиватором.

Практичні знання перетворюються в захоплюючі, цілеспрямовані дії. Освоєння програмних засобів та обчислювальної техніки стає більш осмисленим, робота учнів усвідомленої, захоплюючій, прагматично і пізнавально мотивованою.

У той же час метод проектів на предметі інформатика - це метод організації групового навчання.

У процесі творчої проектної діяльності учнів групова взаємодія, передбачене по ходу виконання проекту, дозволяє виховати і розвинути важливі соціальні якості особистості. Це здатність працювати в колективі, взаємодіяти, допомагати один одному, працювати на одну мету.

Створення проектів на уроках інформатики:

  • Створює стійку позитивну мотивацію до вивчення відповідного матеріалу і самостійним рішенням прикладних завдань;
  • При використанні методу проектів у учнів з'являються широкі можливості для самореалізації (вибір теми);
  • Формує почуття відповідальності за виконуваний обсяг робіт;
  • Створює умови для відносин співробітництва між учнями;
  • Формує навички застосування програмного забезпечення в різних прикладних областях;
  • Сприяє розвитку творчого підходу до вирішення завдань і формуванню вмінь пошуку і вибору оптимального їх вирішення;
  • Стимулюється інтерес учнів до навчання через організацію їх самостійної діяльності, постановку перед ними цілей і проблем, вирішення яких веде до появи нових знань і умінь;
  • За порівняно короткий термін досягається максимальний навчальний ефект - учням доводиться залучати знання з різних областей, прогнозувати результати. Знання, отримані в процесі самостійної роботи, залишаються надовго;
  • Дозволяє створити реально отриманий продукт (проект);
  • Учні отримують особистісно-значущий результат, який можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності;
  • Навчання стає більш цікавим і корисним.

 

Категорія: Мої статті | Додав: 7klass_16 (16.11.2016)
Переглядів: 1811 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук